Перемога над алкогольною залежністю

Поки я росла, я весь час щось приймала: то велбутрин, то паксил, то золофт, то лексапро, – все що завгодно, зі мною завжди щось було не так. Я виросла, і коли мені казали: «З тобою щось не так», мені вже було байдуже. Тільки алкоголь міг притупити всі почуття.

В мене тривога – він її знімав. Депресія – він її знімав. Коли я радісна, то випити – це ж так прийнято. Я могла радіти з усіма. Коли бувало сумно вечорами, це було те, що я могла робити. Коли бувало нудно, то я могла знайти привід, щоб випити. Я не могла зупинись. Мені було плювати на те, кому це шкодить, а особливо на те, що це шкодить мені.

Проходячи програму в Наркононі, на кожному кроці я весь час дізнавалася щось про себе. Я почала приходити до тями, і люди могли мене розсмішити, я стала розкутішою.

Нарконон повернув мені життя. Він повернув мені душу. Він повернув мені посмішку. Він повернув мені здоров’я. Він повернув мені щастя і все те, з чого складається життя. Життя – це баланс володіння всім цим, сім’єю, стосунками, пам’ятними моментами, роблення чогось і досягнення мети.

І він дав мені стільки всього, що й не висловити, де б я була зараз, якби сюди не прийшла. Тому дякую, Нарконон.

Ще відео